+38(063)642-83-96 
+38(067)357-01-88 
США: Отримання робочої візи H-1B
Нарешті, знайшов час трохи написати про те, як і чому я опинився в США. Свого часу я поставив питання знайти роботу за межами України. Не знаю чому, але 2 роки тому дуже захотів поїхати до Данії та таким чином я обрав свого майбутнього роботодавця в Україні – компанію Ciklum. Працював я на данську компанію Berlingske Media, яка є однією з найстаріших медіа-компаній у Європі (їхня перша газета, Berlingske Tidende, вийшла 1749 року). Це був чудовий досвід: нові методи роботи, поїздки до Копенгагена та Осло, спілкування англійською мовою тощо. Але це лише переконало мене в тому, що треба йти кудись на захід.
Чесно кажучи, зовсім не планував шукати роботу саме в США – частково через те, що у голові була стійка думка, що туди зараз не так легко потрапити – майже нереально знайти роботодавця, який погодиться на процес оформлення робочої візи. Тому я більше звертав увагу на Європу, зокрема Нідерланди – саме ця європейська країна сподобалася мені найбільше під час подорожей Європою. Але все склалося інакше. Завдяки повідомленню в Twitter, я потрапив до моєї поточної компанії - Recyclebank.
Вам потрібна віза до США? Допоможемо з оформленням, телефонуйте:
Загалом історія досить цікава тим, що хлопець, який написав tweet про роботу в Нью-Йорку, знімався у нас у кліпі "Солодких снів". І я суто випадково, дійшов до цього. У мене раптом у голові склався puzzle з різних фактів, і я витратив годину свого часу в Google, щоб підтвердити свою думку. Такі збіги обставин трапляються.
Віза до США
Я вже писав, що найбільша проблема - знайти компанію, яка погодиться робити робочу візу. Чому? Бо процес оформлення візи може тривати від кількох місяців до півроку. У моєму випадку загалом це зайняло близько 4 місяців (від співбесіди до отримання візи).
- Пройти робочу співбесіду
- Дочекатися Job-Offer
- Дочекатися оформлення петиції
- Пройти співбесіду у посольстві США
- Продам / роздати непотрібні речі
- Купити квиток на літак
- Have fun
Отже, якщо вам вдалося пройти співбесіду, ви відразу потрапляєте в режим очікування Job Offer-а. Тому що це офіційний папір, який вас беруть на роботу із зазначенням зарплати/позиції. Якщо ви його підпишете, компанія почне процес оформлення петиції для отримання неімміграційної візи H1B.
Плюси цієї візи:
- віза діє 3 роки і її можна продовжити ще раз на 3 роки (всього 6 років)
- можна брати із собою своїх близьких (дружина/діти), які отримують візу H4 (на жаль з цим типом візи не дозволяють працювати в США)
- віза має подвійний статус – тобто з нею можна подавати на GreenCard
Найбільша проблема полягає в тому, що кількість цих віз на рік обмежена. Наразі ліміт складає 65 000. Заявки починають приймати не раніше, ніж за пів року до початку фінансового року (1 жовтня). Наприклад, ліміт заявок на 2012 рік досягли 22 листопада 2011 року.
Чим раніше ваш роботодавець подасть петицію - тим більша ймовірність, що її підтвердять, але тим більше часу на вас чекати - тому почати працювати ви зможете тільки з 1 жовтня. А якщо пізніше подавати, то є ймовірність, що можете не вписатися в ліміт.
У 2007 році ліміт перевищили лише за 2 дні. Думаю, не в останню чергу завдяки індійським боді шопам. Зараз начебто прийняли поправку, що людина з візою H1B повинна працювати тільки на прямого роботодавця - і індійську лавочку прикрили.
Для оформлення петиції від вас потрібно - переклад вашого диплома та додатку до нього (бажано завірений агентством перекладів), ваш закордонний паспорт та job offer. У мене була ситуація, що термін мого закордонного паспорта повинен ось-ось закінчитися, а я мав летіти на місяць до Копенгагена. Тому довелося замовляти терміновий паспорт та залишати довіреність дружині, щоб вона могла його забрати.
Отримавши ваші документи, компанія найімовірніше звернеться до адвоката, який займається подібними питаннями. Потім настає час очікування на підтвердження петиції. Якщо компанія хоче, вона може сплатити прискорений процес (Premium Processing). Це коштує $1,225 – що за американськими мірками не так уже й великі гроші. І тоді вам маємо підтвердити петицію за 15 календарних днів. Інакше – чекайте від 2 до 6 місяців.
Якщо все буде добре, то через деякий час вам поштою надішлють петицію та всі необхідні документи для проходження співбесіди в посольстві США. Хоча насправді для запису на співбесіду достатньо номера петиції. Але ми все-таки вирішили дочекатися паперового варіанта – щоб було надійніше.
Для проходження співбесіди необхідно заповнити анкети онлайн на всіх членів сім'ї, завантажити цифрові фотографії (паперовий варіант навіть не знадобився), сплатити $150 за кожну людину, а також мати петицію – ВСІ. Всі інші документи - бажано мати, тому що теоретично візовий офіцер може попросити щось, щоби переконатися у ваших неімміграційних намірах.
Оскільки мої майбутні колеги вже пройшли цей процес, то в мене склалося враження, що співбесіда – це формальність. Перевірка адекватність. Основну роботу було зроблено, коли вам підтверджували петицію – перевірка диплома, ваших даних тощо.
Хоча, звісно, ми хвилювалися перед співбесідою. На щастя, все пройшло вдало.
Запитання
Запитання були такі:
як називається компанія, в якій я працюватиму
де я навчався
в якому році закінчив університет
І ще трохи питали дружину про її місце роботи. І все. Після цього забрали паспорти - це означає, що співбесіду успішно пройдено. Інакше повернули паспорти та ймовірно пояснили причини відмови. Але я вже говорив вище - якщо ви справді є тим, хто ви є - то все має бути в порядку. Головне – нічого не вигадувати і бути максимально чесним.
Звичайно, якби я не знав назву компанії і плутався в деяких фактах, у них могли б виникнути підозри, що тут щось нечисте і я б отримав відмову.
Через деякий час кур'єр приніс конверт із нашими паспортами. І в паспорті дружини на нас чекав сюрприз - на візі нашої дочки стояв страшний великий чорний штамп "cancelled without prejudice"... багато думок промайнуло в голові поки лякливе, що це може означати. Виявилося, штамп ставлять, коли співробітниками посольства зроблена помилка в самій візі. І якби дружина не панікувала одразу, а перевернула б сторінку паспорта, вона побачила б ще одну візу дитини, вже без штампів.
Отже, візи у паспортах, паспорти на руках – час бронювати квитки! Ми спеціально попросили забронювати на п'ятницю, щоб мати можливість до мого першого робочого дня трохи погуляти Нью-Йорком.
Забронювавши квитки, зрозуміли, що нам лишається два тижні у Києві. А справ немало – здати в оренду квартиру, прибрати її від наших речей; продати машину; упакувати речі; перевезти все ще потрібні дитячі речі бабусям; закрити підприємницьку діяльність у податковій; відвідати необхідних лікарів; продати музичні аксесуари; продати всі вже непотрібні дитячі речі; відкрити валютний рахунок; створити генеральні доручення; зробити все щеплення собаці; звільнити будинок від наших речей; зустрітися з купою друзів та навчити батьків користуватися скайпом. Але насправді ми так і не впоралися, певне, і з половиною переліченого. Добре, що є рідні, котрі потім усе це для нас робили.
А 16 грудня ми у колі найближчих родичів на паркінгу аеропорту випили пляшку шампанського нагоди дня народження мами моєї дружини та пішли на чек-ін.
Так розпочався американський етап мого життя. Still in progress ...
PS запитання можете ставити у коментарях
В цій категорії немає товарів.